З кримськотатарської літератури. Суспільно-культурне життя кримськотатарського народу. Ісмаїл Гаспринський. «Арслан-Киз» (скорочено). Національна ідентичність, освіта, свобода, роль жінки

Ісмаїл Гаспринський «Арслан киз»

Ісмаїл Гаспринський — автор не лише полум’яних публіцистичних і художніх прозових творів, а й вишуканих поезій. Більшість ліричних послань він присвятив рідному краєві. Поезії, які ми вам презентуємо, перенесуть вас подумки на прекрасний півострів Крим, допоможуть відчути неповторну красу його природи, збагнути глибину щирої любові автора до Батьківщини.

КРИМ

«Зелений острів» — так зве його кожен.

Чудовий острів, чарівний Крим!

Крим наш на чайку крилату схожий,

Що понад морем летить голубим.

Тут все, як в легенді:

Печери, скелі,

Лоз виноградних зміїний згин,

Річки, озера, людські оселі,

Чорні папахи стрімких вершин.

Тут давню казку нашіптує море,

Тут — в танці й музиці пам’ять племен. 

Переклад із кримськотатарської Д. Кононенка

* * *

Я кипарисів кілька ось стрів...

край шляху у селі старім.

Вітчизни милий Божий острів —

гюзель Кірім, ватан Кірім,

пробач, що був далеко досі…

що… невідомо був і ким…

Простую. Ноги мої босі

з трави збивають пил віків.

Я заблукав-був… і «не трохи»…

Тонув у попелі й піску…

Всі полини й чортополохи

в твій обрій точать млу гірку.

І в тім також — моя провина,

яку змиває лише кров.

Священний Криме, вибач сина!

Все важче й важче вже мій крок…

Я — ТИ! Але погано жив цим:

знов «завтра» не далось мені.

Знов на шляхах твоїх — чужинці!

А я на них — лише вві сні.

Та навіть в горі і печалі

ще шепочу уперто: «Вір!

Я повернусь у рідні далі —

до кипарисів, моря, гір!

Мій ятаган достатньо гострий,

й віщо гримить, (ти чуєш?), грім,

Вітчизни милий Божий острів:

гюзель Кірім, ватан Кірім! 

Переклад із кримськотатарської О. Гончаренка

Творчість І. Гаспринського поступово відкривають для себе й україномовні читачі. 2024 року в київському видавництві «Майстер Книг» побачила світ збірка творів митця «Молла Аббас. Вибрані літературні твори».

До книжки ввійшли фрагменти з роману «Мулла Аббас» («Французькі листи» і «Африканські листи»), а також низка оповідань, зокрема й «Арслан-киз» («Дівчина-левиця»). 

«Французькі листи» — це і щоденникові нотатки, і частково фантастична повість, і мандрівні оповідки, і публіцистичні роздуми, й утопія. А ще — кілька інших жанрів і різновидів. Уже назва твору вказує на те, що перед нами епістолярний роман. Він являє собою послідовну низку листів Мулли Аббаса Франсові, бая із Ташкента, нібито до редакції газети «Терджиман», видавцем якої й був сам автор. Власне він і є прототипом героя власного твору.

Мулла Аббас перебуває у вигаданій невеличкій країні арабів, яка нібито протягом століть протривала серед гір Сьєрра-Невади до моменту оповіді, тобто до 1880-х років. В основу твору значною мірою лягли власні реальні спостереження і враження автора від перебування в країнах Європи, насамперед у Франції. 

Малюнок, згенерований у нейромережах

Тобто і цей роман І. Гаспринський присвятив справі єднання традиційної мусульманської духовності з передовими досягненнями європейської культури. Як ніколи актуально звучить сьогодні його знаменитий девіз «Тільда, фікірде, іште Бірлік» — «Єдність у мові, вірі і справах».