9 - 1
§2.5. Зміст документа. Гіперпосилання в документі. Спільна робота над документом (83-92)
Як зникла плутанина з десятками версій «фінального» файлу
До появи хмарних технологій спільної роботи (як-от Google Документи) співавтори пересилали один одному файли електронною поштою, створюючи десятки плутаних версій із назвами на кшталт «звіт_фінал_правки_правки2.docx». Сьогодні алгоритми хмарних платформ використовують складні математичні моделі (зокрема перетворення операцій), які дозволяють десяткам користувачів одночасно редагувати один документ у реальному часі без конфліктів замін. А завдяки гіперпосиланням та автоматичним змістам розрізнені розділи великих документів миттєво зв'язуються в єдину інтерактивну мережу, де перехід до потрібного блоку виконується одним кліком.
Домашній міні-експеримент: «Командний штурм та клікабельний зміст»
Мета: Наочно дослідити роботу автоматичного змісту, внутрішніх гіперпосилань та режим спільного редагування документа в хмарі.
Обладнання: Комп'ютер або смартфон із доступом до хмарного текстового редактора (наприклад, Google Документи).
Хід роботи:
Створіть новий документ у хмарі, додайте кілька розділів і оформіть їхні заголовки за допомогою вбудованих стилів (Заголовок 1).
Перейдіть на початок документа, виберіть у меню «Вставка» -> «Зміст» і вставте інтерактивний блок змісту.
Натисніть кнопку «Поділитися» (Share) у правому верхньому кутку та надайте право редагування за посиланням своєму другому акаунту або відкрийте документ на іншому пристрої.
Що відбувається: У змісті з'являються клікабельні посилання — при наведенні курсора і затисканні клавіші
Ctrlви миттєво переміщуєтеся до відповідного розділу. А якщо відкрити документ на двох пристроях одночасно, ви побачите курсор іншого користувача в реальному часі, що демонструє роботу сучасних систем спільної творчості.