7 - 2 - Школа СХОДЖЕННЯ

§4.5. 3D-друк (190-200)

3D-друк 

Тест

 Як інженери вирощують деталі зсередини за допомогою світла

Технологію 3D-друку (стереолітографію) у 1983 році винайшов американський інженер Чак Халл, який використав ультрафіолетовий лазер для затвердіння рідкої фотополімерної смоли шар за шаром. На відміну від традиційного виробництва, де деталі виточують з цілісного шматка матеріалу (видаляючи зайве), 3D-друк створює об'єкти виключно шляхом додавання матеріалу — знизу вгору. Завдяки цьому сучасні принтери можуть друкувати складні внутрішні стільникові структури (infill), які є легкими, але надзвичайно міцними, що неможливо зробити жодним іншим методом обробки.

Домашній міні-експеримент: «Віртуальний шар за шаром у слайсері»

Мета: Наочно дослідити процес підготовки 3D-моделі до друку, налаштування шарів та внутрішнього заповнення за допомогою спеціальної програми-слайсера.

Обладнання: Комп'ютер із встановленою безкоштовною програмою-слайсером (наприклад, Ultimaker Cura, PrusaSlicer або онлайн-переглядач G-code).

Хід роботи:

1. Завантажте та відкрийте програму-слайсер (наприклад, Ultimaker Cura) і завантажте в неї будь-яку готову 3D-модель у форматі .stl (наприклад, простий куб або циліндр).

2. Знайдіть налаштування висоти шару (Layer Height) та встановіть її значення на рівні 0,2 мм, а також виберіть щільність заповнення (Infill Density), наприклад, 20%.

3. Натисніть кнопку «Нарізати» (Slice) і за допомогою вертикального повзунка перегляду шарів (Layer Preview) прокрутіть модель знизу вгору.

4. Що відбувається: Програма розбила єдину тривимірну модель на сотні плоских горизонтальних шарів і згенерувала траєкторію руху друкуючої головки (G-code). Ви наочно побачите, як принтер друкуватиме внутрішню сітку замість суцільного пластику, заощаджуючи час і матеріал.