6 - 2
§ 48. Зв’язок інформації з власним і суспільно - історичним досвідом (стор. 157)
§ 49. Ключові факти та судження про них (стор. 160)
Поміркуй!
✅Якої інформації ви найбільше потребуєте?
✅Яка інформація останнім часом вас найбільше здивувала?
✅Яку інформацію з уроків мови ви використали поза межами уроку?
✅Котра інформація вам була корисною для розв’язання проблем?
Як відрізнити факт від судження?
https://youtu.be/CFxmZuBhAAA?si=iC4Uxpj6o4XNPZWs
Інформаційна гігієна. Як розпізнати брехню?
1. Теоретичний блок
-
Факт — це повідомлення, яке можна перевірити (дата, подія, явище, кількість).
-
Судження — це думка, оцінка, враження, яке залежить від людини.
2. Завдання
1. Укажіть, де наведено факт, а де — судження:
а) «У Києві протікає річка Дніпро»
б) «Дніпро — найкрасивіша річка в Україні»
в) «Тарас Шевченко народився 1814 року»
г) «Шевченко — найвидатніший український поет»
2. Установіть відповідність:
-
Факт
-
Судження
а) «Сонце сходить на сході»
б) «Світанок — найчарівніший час доби»
в) «У році 12 місяців»
г) «Зима — найсумніша пора року»
3. (Творче завдання) Складіть 3 власні факти про своє місто (село, школу, клас) і 2 судження про них.
Як ви вже знаєте, для пересічної людини інформація є цінною лише тоді, коли вона правдива, повна, своєчасна, корисна, зрозуміла. Проте не вся інформація є такою.
Будь-який медіатекст створює конкретна людина, яка вкладає в нього особисті думки, створює його з певною метою. Наприклад, вона намагається переконати своїх читачів або глядачів у чомусь, привернути їх на свій бік, викликати певне ставлення до описаного в тексті. Тому інформацію треба сприймати зважено. Корисною є лише достовірна інформація.
Насамперед необхідно визначити, чи є інформація, із якою ви ознайомилися, правдивою. Потрібно звернути увагу, чи вказує автор повідомлення джерела цих відомостей. Якщо ні, то найімовірніше, воно виявиться недостовірним, або фейковим (від англійського fake — несправжній). Достовірною інформацію можна вважати в тому випадку, якщо її підтверджують щонайменше два незалежні джерела. Проте якщо вказані в тексті джерела викликають підозру, а їхні свідчення не можна перевірити, то, скоріше за все, такий текст є фейковим.
Якщо в медіатексті активно використовують емоційно забарвлені слова (найчастіше прикметники), оцінні судження (можна впізнати за використанням слів «добрий», «поганий» тощо), заклики до конкретних дій або нав’язується певна думка, то цей медіатекст є маніпулятивним. Відсутність достовірних джерел інформації, спрощена подача матеріалу у вигляді гасел і тверджень, надмірна емоційність, звернення до почуттів аудиторії (переважно до обурення та гніву) є ознаками .
Визначаючи, чи достовірною є інформація, важливо відрізняти факт від судження автора про нього.
Факт — це реальна подія, що відбулася. Ми можемо визначити її точний час та місце. Судження виражають думку людини про факт. Вони можуть бути і позитивними, і негативними, а також існувати у формі прогнозів і припущень, порівнянь та оцінок. Тому часто висловлення автором думки щодо фактів ще називають оцінним судженням. Науковий текст має містити достовірну фактичну інформацію. Після того як автор виклав факти, він може висловити власні судження щодо них. При цьому він має бути стриманим у висловленні своєї позиції, щоб у спробах довести свою думку не вдатися до маніпуляції.