Адаптивність vs стабільність

Тест із теми уроку № 10

1. Що означає термін “чорний лебідь” у бізнесі?

   А Подія, яка є передбачуваною і має незначний вплив.
   Б Форс-мажори та ризики.
   В Непередбачувана подія з великим впливом на бізнес.
   Г Звичайна зміна ринку.

2. Як бізнес може підготуватися до різних непередбачуваних подій?

   А Зосередитися на розвитку бізнесу.
   Б Покладатися на удачу.
   В Намагатися передбачати ризики та зосередитися на отриманні прибутку.
   Г Якісне гнучке бізнес-планування та вміння адаптуватися до різних умов.

3. Що означає адаптивність у бізнесі?

   А Здатність бізнесу ігнорувати зміни.
   Б Здатність бізнесу пристосовуватися до нових умов.
   В Здатність бізнесу зберігати стабільність без змін.
   Г Здатність бізнесу уникати ризиків.

4. Як бізнес-план допомагає підвищити адаптивність компанії?

   А Дозволяє ігнорувати ризики.
   Б Забезпечує чітке розуміння мети, ризиків та шляхів їх подолання.
   В Зосереджується лише на фінансових аспектах.
   Г Виключає необхідність змін у стратегії.

5. У 2007 році економіст Нассім Талеб увів у бізнес-лексикон термін “чорний лебідь”. Які три головні ознаки характеризують подію, що належить до цієї категорії в економіці й бізнесі?

   А Вона є сезонною, тому її легко прогнозують аналітики, і приносить компанії невеликий стабільний дохід.
   Б Вона є абсолютно несподіваною, має колосальний вплив на ринок, а після того, як вона сталася, люди намагаються знайти їй логічне пояснення, наче вона була очевидною.
   В Вона стосується винятково екологічних катастроф, які змушують бізнес закривати виробничі потужності через закони про охорону довкілля.
   Г Вона є запланованою кризою, яку великі корпорації штучно створюють кожні 10 років, щоб витіснити з ринку дрібних конкурентів.

6. Мережа фітнес-клубів опинилася в кризі через раптове введення тривалого загальнонаціонального карантину. Керівництво компанії за тиждень переорієнтувалося: тренери почали вести платні онлайн-марафони через додаток, а клуби здали в оренду свої тренажери постійним клієнтам додому. Яку властивість продемонстрував цей бізнес?

   А Фінансовий консерватизм
   Б Локалізацію виробництва
   В Високу адаптивність і гнучкість
   Г Агресивний маркетинг

Тест із теми уроку №11

1. Компанія виробляє продукцію із собівартістю 50 грн. Якщо націнка становить 30%, яка буде ціна реалізації продукції?

   А 65 грн
   Б 70 грн
   В 75 грн
   Г 80 грн

2. Компанія отримала дохід у розмірі 100 000 грн за місяць. Прямі витрати становлять 40 000 грн, а непрямі витрати — 20 000 грн. Який чистий прибуток компанії?

   А 40 000 грн
   Б 50 000 грн
   В 60 000 грн
   Г 70 000 грн

3. Виробництво одного продукту вимагає 30 грн на матеріали, 20 грн на оплату праці та 10 грн на паковання. Яка собівартість одного продукту?

   А 50 грн
   Б 60 грн
   В 70 грн
   Г 80 грн

4. Компанія орендує офіс за 10 000 грн на місяць, витрачає 5 000 грн на рекламу та 25 000 грн на матеріали для виробництва. Які з цих витрат є непрямими?

   А Тільки 10 000 грн на оренду
   Б Тільки 5 000 грн на рекламу
   В 10 000 грн на оренду та 5 000 грн на рекламу
   Г 25 000 грн на матеріали

5. Якщо ціна товару становить 120 грн, а націнка — 50%, яка собівартість товару?

   А 60 грн
   Б 70  грн
   В 80 грн
   Г 90 грн

Тест із теми уроку №12

1. Компанія отримала дохід у розмірі 200 000 грн, а витрати склали 150 000 грн. Яка рентабельність компанії?

   А 25,0%
   Б 33,3%
   В 50,5%
   Г 75,4%

2. Якщо ціна реалізації товару становить 300 грн, а собівартість — 200 грн, яка маржа продукту?

   А 50 грн
   Б 100 грн
   В 150 грн
   Г 200 грн

3. Компанія продає товар за 500 грн, його собівартість становить 300 грн. Яка маржинальність продукту?

   А 40%
   Б 50%
   В 60%
   Г 70%

4. Компанія отримала дохід у розмірі 1 000 000 грн, а витрати склали 800 000 грн. Який прибуток компанії?

   А 100 000 грн
   Б 200 000 грн
   В 300 000 грн
   Г 400 000 грн

5. Якщо рентабельність продукту становить 20%, а прибуток від продажу — 50 000 грн, які витрати у компанії?

   А 100 000 грн
   Б 150 000 грн
   В 200 000 грн
   Г 250 000 грн

Термін планування в різних країнах залежить від кількох факторів — економічних, політичних, культурних і навіть історичних. Роздивімося це питання докладніше.

У країнах із ринковою економікою (наприклад США, Німеччина, Японія) переважає планування з акцентом на коротко- і середньострокові плани (1–3 роки), особливо в приватному секторі. У країнах із сильним державним втручанням (наприклад Китаї) використовують довгострокові стратегії (5–15 років), які поєднують економічні, соціальні та технологічні цілі.

Традиції та культура управління також впливають на планування. У Японії, наприклад, традиційно сильне довгострокове мислення — компанії планують на 10–20 років уперед. А в США — навпаки, переважає короткострокова орієнтація — квартальне планування.

У стабільних країнах із передбачуваною політикою (наприклад Швеція, Німеччина) можливе довгострокове планування. У країнах із високою динамікою або кризовими умовами (наприклад держави з перехідною економікою) переважає короткострокове або середньострокове планування.

У нашій країні все змінюється швидко — іноді несподівано, іноді болісно. Тож виникає логічне запитання: чи варто взагалі планувати на довгий термін? Насправді довгострокове планування — це не лише про роки. Це про впевненість у майбутньому. Про готовність до нього, навіть якщо воно непередбачуване.

Планувати варто. Але — гнучко, адаптивно, з кількома сценаріями. Україна зараз у стані глибокої трансформації: економіка, освіта, інфраструктура — усе змінюється. І якщо ми не будемо мислити стратегічно, ризикуємо постійно “гасити пожежі” замість того, щоб будувати системні рішення.

Уяви: компанія продає взуття онлайн, але дозволяє клієнтам повертати його безоплатно навіть через рік. Звучить як шлях до збитків, правда? А насправді — це стратегія, яка принесла мільйони. Зазирнімо за лаштунки реального бізнесу й дізнаємося, як компанії вигадують нестандартні способи отримувати прибуток — іноді зовсім не так, як ми очікуємо.

Бізнес — це як скриня зі скарбами: зовні все просто, а всередині — хитрі механізми прибутку. Бо насправді прибуток — це не мета, а наслідок. Наслідок того, що людина створює щось цінне для інших.

Час дивуватися!

McDonald’s: не просто фастфуд, а нерухомість. Основний прибуток McDonald’s — не з продажу бургерів, як здавалося б, а з оренди приміщень. Компанія володіє землею, на якій працюють франчайзі, і здає її в оренду. Це стабільне джерело доходу з високою рентабельністю.

Amazon: прибуток не з продажу товарів. Хоча Amazon відомий як онлайн-магазин, найбільший прибуток компанія отримує від хмарного сервісу AWS (Amazon Web Services) — це сервери, які орендують інші компанії для зберігання даних. У 2023 році AWS забезпечив понад 60% операційного прибутку Amazon.

Fortnite (Epic Games): гра безоплатна, але прибуткова. Fortnite — приносить мільярди завдяки внутрішнім покупкам: скіни, емоції, аксесуари. Гравці платять за вигляд, а не за перемогу. Це модель free-to-play + microtransactions.

LEGO: друге життя через ліцензії. LEGO отримує прибуток не лише з продажу конструкторів, а й з ліцензій на фільми, ігри, мультфільми. Наприклад, LEGO Star Wars — це партнерство, яке принесло мільярди обом сторонам.

Ryanair: найдешевші квитки, але не найдешевший бізнес. Найбільша в Європі бюджетна авіакомпанія із Ірландії Ryanair продає квитки лише за 10-20 євро, але основний прибуток отримує з додаткових послуг: плата за багаж, вибір місця, харчування на борту. У 2023 році понад 40% прибутку компанії — саме з таких “невидимих” джерел.

Procter & Gamble (P&G): сила дрібниць. Компанія володіє десятками брендів (Ariel, Gillette, Pampers), і її прибуток зростає завдяки масовості: мільйони людей щодня купують недорогі, але потрібні товари. Навіть невелика націнка на кожному продукті приносить мільярди в такому масштабі.

Spotify: не музика, а підписка. Перший стримінговий сервіс, що дозволяє слухати музику онлайн без потреби в завантаженні файлів на пристрій не продає музику — він продає доступ. Прибуток формується з підписок (Premium) і реклами в безоплатній версії. У 2024 році понад 60% доходу компанії — саме з підписників.

Coca-Cola: не напій, а бренд. Основний прибуток Coca-Cola — не з виробництва, а з ліцензування і франчайзингу. Компанія продає концентрат, а розлив і продаж здійснюють партнери. Це дозволяє масштабувати бізнес без великих витрат.