4 - 2
§19. Поліетилен (149-156)
Цікавий факт: Як випадковий вибух у лабораторії подарував світу найпопулярніший полімер
У 1933 році британські хіміки Ерік Фосетт і Реджинальд Гібсон проводили досліди з високим тиском і випадково змішали етилен із бензальдегідом. У реакторі стався витік і різкий стрибок тиску, внаслідок чого на стінках утворився дивний білий парафіноподібний наліт. Це був перший штучно отриманий поліетилен. Під час Другої світової війни цей матеріал тримали у суворій таємниці, оскільки завдяки своїм унікальним діелектричним властивостям він використовувався для ізоляції радарів, що дало британській авіації стратегічну перевагу.
Домашній міні-експеримент: «Дослідження термопластичності та плавучості поліетилену»
Мета: Експериментально перевірити фізичні властивості поліетилену — його здатність розм'якшуватися при нагріванні (термопластичність) та відносну густину порівняно з водою.
Обладнання: Шматочок поліетиленового пакета, пінцет або щипці, запальничка (або гаряча вода в чашці), склянка з водою.
Хід роботи:
Опустіть шматочок поліетилену у склянку з водою та переконайтеся, що він не тоне, а тримається на поверхні.
За допомогою пінцета обережно нагрійте інший тонкий шматочок поліетилену над полум'ям (або опустіть його на кілька секунд у дуже гарячу воду понад 80C.
Що відбувається: Поліетилен має меншу густину, ніж вода , тому він спливає. Під час нагрівання він легко змінює форму, плавиться і застигає знову — це доводить його термопластичність, завдяки якій вироби з нього можна легко переробляти шляхом плавлення.
