4 - 2
§30. Закон Кулона (187-191)
Експеримент 1 — Відчуття сили: відхилення паперового маятника від зарядженого тіла (якісне вимірювання залежності від відстані)
Що потрібно
-
Легкий маятник: нитка 15–25 см + маленький кулька з фольги або кулька з паперу, підвішена на нитці (маятник має вільно висіти);
-
Пластикова лінійка/гребінець або надута кулька (натерта вовною) — джерело заряду;
-
Лінійка або рулетка для відстаней;
-
Аркуш паперу під маятником (щоб фіксувати положення).
Як робити
-
Підвісь маятник так, щоб він висів вертикально над аркушем (нульове положення наміть на папері).
-
Заряди гребінець/кульку тертям (30–40 разів по вовняній тканині).
-
Піднеси заряджений об’єкт збоку до маятника на відстань ~5 см, не торкаючись. Зафіксуй нове положення (відхилення).
-
Повтори для відстаней 7 см, 10 см, 15 см, 20 см (по можливості). Для кожної відстані роби по 2-3 повтора.
Що спостерігаємо
-
При малих відстанях маятник відхиляється сильніше, при великих — менше.
-
На великій відстані відхилення може бути ледь помітним.
Що записати / як аналізувати
-
Таблиця: стовпчики «відстань (см) — відхилення (мм або градуси) — середнє відхилення».
-
Побудуй графік «відхилення vs відстань» (очікувано: спадна крива).
-
Висновок: сила електричного поля зменшується із відстанню (якісна перевірка того, що дія слабшає).
Короткий висновок для зошита
Електростатична сила помітно знижується при збільшенні відстані — це сумісно з ідеєю закону Кулона (для точних залежностей потрібна чутлива апаратура).
Експеримент 2 — Півкільцеві кульки (підвішені однаково): напруженість ↔ відстань (напів-кількісний результат)
Що потрібно
-
Дві дуже легкі кульки з фольги (два однакові «фольгові кульки»), підвішені на нитках однакової довжини (нитки закріплені на одній перекладині так, щоб кульки звисали поруч); нитки довші — 20–30 см;
-
Пінцет/ложечка для акуратного перекладання кульок;
-
Заряджений гребінець (пластик/кулька, натерта вовною);
-
Лінійка, аркуш паперу для фіксації точок.
Як робити
-
Розмісти дві фольгові кульки так, щоб вони торкались одна одної і були нейтральні (папером познач нуль).
-
Заряди одну кульку швидким контактом: доторкнись зарядженим гребінцем до однієї кульки (передача заряду). Тепер кулька A заряджена, кулька B — нейтральна.
-
Потім доторкнися кулькою A до кульки B (контакт) — заряд розподілиться між ними → вони відштовхнуться і встановляться на відстані . Зафіксуй .
-
Повтори: змінюй спочатку «сильність» заряду (менше/більше натірань гребінця) і фіксуй ; потім вимірюй час, через який відстань зменшується (витік заряду).
Що спостерігаємо
-
Після контакту кульки відштовхуються і зупиняються на постійному віддаленні . При сильнішому початковому заряді більший.
-
З часом віддалення зменшується (витоки заряду).
Що записати / як аналізувати
-
Таблиця: «кількість натирань (умовна міра заряду) — відстань d (см) — час до 1/2 d (показник витоків)».
-
Короткий аналіз: як змінюється d із збільшенням заряду — це дає уявлення про те, що сила ∝ заряду × заряд / функція від відстані.
Короткий висновок
Електростатична сила між двома однаковими зарядженими тілами збільшується при збільшенні зарядів (великий заряд → більша відштовхувальна відстань). Збереження та розподіл заряду видно на прикладі контакту й поділу.
Експеримент 3 — Залежність сили від кількості заряду (напівкількісна перевірка): «скільки натирань — стільки відштовхувань»
Що потрібно
-
Дві крихітні фольгові кульки на нитках (як в експ.2) або легкі паперові «листочки»;
-
Пластикова лінійка / гребінець;
-
Вовняна тканина для натирання;
-
Лінійка для вимірювання відстані.
Як робити
-
Заряди гребінець невеликою кількістю натирань (наприклад 10 разів). Доторкнись їм до кульки-джерела, потім передай заряд кульці A та далі кульці B (контакт) як у попередньому експерименті; зафіксуй відстань .
-
Повтори серію, але гребінець натирай 20 разів — отримай . Можна також зробити 5, 40 разів — кілька точок.
-
Побудуй (на папері) графік «умовна кількість натирань» (ось так: 5,10,20,40) — «відстань d».
Що спостерігаємо
-
При збільшенні кількості натирань (умовно — заряду) відстань d зростає, але не лінійно (бо беруться до уваги витоки й розподіл).
Що записати / як аналізувати
-
Таблиця та графік. Поясніть: «умовна кількість натирань» — це не точна міра заряду, але дає тренд.
-
Обговоріть похибки: нерівна нитка, волога повітря, нерівний контакт.
Короткий висновок
Цей дослід — простий спосіб показати, що сила взаємодії залежить від «кількості заряду» і що напруженість електричного поля збільшується при більшому заряді.