2 - 2
§17. Гомологи метану — насичені вуглеводні (129-140)
Цікавий факт: Чому насичені вуглеводні називають «парафінами»?
У XIX столітті хіміки дали першим представникам насичених вуглеводнів назву парафіни (від латинського parum affinis — «мала споріднена сутність» або «мала активність»), оскільки за звичайних умов вони надзвичайно інертні. Вони не реагують із концентрованими кислотами, лугами чи сильними окисниками. Така хімічна пасивність пояснюється міцними одинарними ковалентними сигма-зв'язками між атомами Карбону та Гідрогену, для розриву яких потрібна значна енергія.
Домашній міні-експеримент: «Виявлення продуктів згоряння парафіну»
Мета: Експериментально довести, що під час горіння насичених вуглеводнів (парафіну) утворюються вода та вуглекислий газ.
Обладнання: Парафінова свічка, суха прозора склянка або чашка, сірники.
Хід роботи:
Запаліть парафінову свічку і закріпіть її на стійкій поверхні.
Візьміть суху чисту склянку та на кілька секунд опустіть її догори дном трохи вище полум'я свічки.
Спостерігайте за внутрішніми стінками склянки.
Що відбувається: На стінках склянки з'являються дрібні крапельки води, а якщо всередині скористатися вапняною водою, можна помітити її помутніння від вуглекислого газу. Оскільки парафін є сумішшю вищих алканів, його повне згоряння у кисні повітря доводить, що до складу всіх насичених вуглеводнів обов'язково входять атоми Карбону та Гідрогену.