2 - 1
§3. Застосування електролізу (27-32), Лабораторна робота № 2 (33-34), §4. Електричний струм у газах (35-39)
Коли алюміній був дорожчим за золото
До початку промислового застосування електролізу алюміній вважався найдорогоціннішим металом на Землі, оскільки в чистому вигляді в природі він не зустрічається, а зв'язок атомів у його руді надзвичайно міцний. На урочистих бенкетах імператора Наполеона III найпочесніші гості їли алюмінієвими ложками та виделками, тоді як менш важливі персони користувалися «дешевим» золотим і срібним посудом! Ситуація кардинально змінилася наприкінці XIX століття, коли був винайдений метод видобутку алюмінію за допомогою електролізу розплавленого бокситу. Сьогодні це один із найдоступніших і найпоширеніших конструкційних матеріалів.
Домашній міні-експеримент: «Міднення цвяха»
Мета: Наочно продемонструвати процес гальваностегії (електролітичного покриття поверхні одного металу іншим) у лабораторних умовах.
Обладнання: Батарея на 9 В («Крона»), два шматочки ізольованого дроту, невеликий залізний цвях або канцелярська скріпка, шматочок мідного дроту або мідна монетка, прозора склянка, тепла вода, чайна ложка мідного купоросу (з магазину для садівників) та кілька крапель оцту.
Хід роботи:
Розчиніть чайну ложку мідного купоросу у склянці теплої води та додайте 5–6 крапель оцту для покращення електропровідності розчину.
За допомогою дротів підключіть залізний цвях до мінусового («-») полюса батарейки («Крона»), а мідний предмет — до плюсового («+») полюса.
Опустіть обидва предмети в розчин мідного купоросу на 5–10 хвилин, слідкуючи, щоб вони не торкалися один одного всередині рідини.
Що відбувається: Під дією електричного струму іони міді з розчину та з позитивного електрода спрямовуються до негативного електрода (цвяха) і відновлюються там у вигляді тонкого, рівномірного шару блискучої червоної міді. На цьому принципі базується вся сучасна гальванотехніка, яку використовують для захисту металів від корозії та надання їм привабливого вигляду.