13 - 1
§20. Шкала електромагнітних хвиль (148-153), §21. Принципи стільникового зв’язку та радіолокації (154-159)
Крихітна щілина у велетенському світі невидимого
Світло, яке ми сприймаємо очима (видиме випромінювання), — це лише крихітний спектральний «місток» у величезній шкалі електромагнітних хвиль, ширина якої сягає десятків порядків! Уся шкала охоплює неперервний рядок від наддовгих радіохвиль із довжиною в кілометри до найжорсткіших гамма-променів, розмір яких менший за атомне ядро. Людське око еволюційно пристосоване бачити лише вузький діапазон від приблизно 400 нм (фіолетовий) до 700 нм (червоний), куди припадає максимум сонячного випромінювання біля поверхні Землі. Якби наше зір охоплювало всю шкалу, ми б бачили теплові промені від предметів, потоки супутникового зв'язку та рентгенівське світіння Всесвіту.
Домашній міні-експеримент: «Невидиме око смартфона»
Мета: Наочно довести існування невидимої для людського ока частини електромагнітної шкали — інфрачервоного випромінювання.
Обладнання: Звичайний пульт дистанційного керування від телевізора або кондиціонера, смартфон із робочою камерою.
Хід роботи:
Увімкніть камеру на своєму смартфоні (цифрові матриці камери чутливі до ширшого діапазону випромінювання, ніж людське око).
Спрямуйте ніс пульта дистанційного керування прямо в об'єктив камери телефона на відстані 10–20 см.
Натисніть будь-важливу кнопку на пульті (наприклад, зменшення гучності), дивлячись на екран смартфона.
Що відбувається: На екрані телефона ви чітко побачите яскраве мерехтіння світлодіода на торці пульта, хоча дивлячись на нього власними очима безпосередньо, ви не помітите жодного світла. Інфрачервоне випромінювання (яке лежить одразу за червоною межею видимого спектра) вільно проходить через скло об'єктива і фіксується сенсором камери, демонструючи роботу невидимих електромагнітних хвиль у побуті.